Ви́простати но́ги — померти; здохнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випростувати — 1) = випростати (робити прямим), випростовувати, розпростувати, розпростовувати, розпростати, випрямляти, випрямити, розгинати, розігнути, розправляти, розправити, розпрямляти, розпрямити, виправляти, виправити 2) див. витягати I, 1) … Словник синонімів української мови
випростувати — дієслово доконаного виду випростувати дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
витягати — I = витягувати, витягти 1) (про руку, ногу тощо роблячи рівним, прямим, просувати в якому н. напрямку), витягувати, витягнути, про(с)тягати, про(с)тягувати, про(с)тягти, про(с)тягнути, випрямляти, випрямити, випростувати, випростовувати,… … Словник синонімів української мови
автотропізм — у, ч. Здатність рослин випростувати зігнуті стебла чи стовбури … Український тлумачний словник
випростати — див. випростувати … Український тлумачний словник
випростовувати — див. випростувати … Український тлумачний словник
випростуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до випростувати … Український тлумачний словник
випростування — я, с. Дія за знач. випростувати … Український тлумачний словник
розправляти — I я/ю, я/єш, недок., розпра/вити, влю, виш; мн. розпра/влять; док., перех. 1) Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що небудь скручене або зіжмакане, зім яте. || Розгортати, розкривати (листя, пелюстки). || Упорядковувати… … Український тлумачний словник
виправляти — I = виправити 1) (усуваючи помилки, робити правильним, таким, що відповідає певним умовам), поправляти, поправити, коригувати; правити, редагувати, вичитувати, вичитати 2) (змінювати на краще, поліпшувати), поправляти, поправити, направляти,… … Словник синонімів української мови
